asauldm | Music

“No Place For Me” — новий студійний альбом Miss May I, який виходить 2 жовтня на Solid State Records. Судячи з уже представлених композицій, гурт зберігає основу свого melodic metalcore, але робить матеріал більш особистим і емоційним. Вокаліст Levi Benton описує платівку як результат своєрідного катарсису та спробу висловити переживання, для яких раніше не знаходив слів.

Одним із ключових треків став “Sanctuary”, присвячений парадоксальному відчуттю, коли людина прагне безпеки, але сама не дозволяє собі її отримати. Тому від альбому можна очікувати поєднання важких рифів, агресивного вокалу, мелодичних приспівів і текстів із сильним психологічним акцентом.

“Follow The White Rabbit” — третій альбом GHØSTKID, який продовжує темну, театральну естетику проєкту, але водночас знаменує початок нового етапу для його засновника Себастіана «Sushi» Бісслера. Платівка побудована навколо метафори «білої кролячої нори» — подорожі у власну свідомість, де темні думки, страхи та внутрішні суперечності стають частиною музичної концепції.

На відміну від простої колекції важких пісень, альбом задуманий як своєрідне занурення у психологічний світ артиста. Уже представлені композиції демонструють поєднання metalcore, industrial-елементів, електроніки та похмурої альтернативної естетики, а сама концепція має очевидні відсилання до “Alice’s Adventures in Wonderland” та її темніших інтерпретацій.

“Monarch” — третій студійний альбом Dead Poet Society, запланований на 2 жовтня через Spinefarm Records. Гурт продовжує розвивати свою суміш альтернативного року та металу, де важкі гітарні партії поєднуються з мелодійністю й емоційно насиченим вокалом. Уже випущені “Roach”, “Sinner Systems” і “Cold” демонструють баланс між вагою, мелодією та драматичною атмосферою.

Особливо цікавою є тема “Cold” — пісня розповідає про те, як люди поступово змінюють себе заради прийняття, соціального статусу та схвалення оточення. Через це “Monarch” виглядає як потенційно більш концептуальна та особиста робота, яка досліджує питання ідентичності, самосприйняття та ціни, яку людина платить за відповідність чужим очікуванням.

“The Age Of Everything” — п’ятий сольний студійний альбом Johnny Marr, який виходить 2 жовтня на BMG. Матеріал був написаний у Лондоні, випробуваний наживо під час гастролей Північною Америкою та записаний у Манчестері. За словами Marr, це одна з найбільш катарсичних робіт у його кар’єрі, а сама назва відображає відчуття сучасного світу, переповненого технологіями, інформацією та постійними змінами.

Музично Marr не намагається радикально відмовлятися від своєї фірмової гітарної мови: у піснях багато дзвінких гітар, динамічних рифів і мелодій, що нагадують його роботу з The Smiths та Electronic, але матеріал має цілком самостійне сольне звучання. На альбомі відчуваються й інші британські впливи — зокрема The Cure та Depeche Mode, що особливо помітно в атмосферних і більш похмурих композиціях.

“After The Storm” — шеститрековий EP Skillet, який виходить 9 жовтня на Hear It Loud. Реліз особливо цікавий тим, що гурт свідомо повертається до більш важкого та прямолінійного звучання, зберігаючи при цьому характерні великі приспіви й мотиваційну складову Skillet. До EP увійдуть “Scream”, “Lift Me Up”, “Grave Stomper”, “After The Storm”, “Heaven Help Us” та “Come And Find Me”.

За словами гурту, матеріал народився з переживання складного періоду й має нагадувати слухачеві, що після важких моментів можна продовжувати рухатися вперед. Уже “Lift Me Up” демонструє більш агресивну сторону нового матеріалу, тому EP може стати своєрідним поверненням Skillet до важчої енергії.

“PARTY’S OVER” — третій студійний альбом американського артиста Sueco, який вийде 9 жовтня. Платівка міститиме 12 композицій і демонструє характерний для Sueco гібрид альтернативного року, pop-punk, emo та хіп-хопу, причому список гостей досить різноманітний. Серед них — Jeris Johnson, Paledusk, WesGhost, blackbear і Red Leather.

Цікаво, що альбом поєднує абсолютно різні за стилем колаборації: від поп-орієнтованих і emo-номерів до важчого “GOING UNDER” із японським гуртом Paledusk. Окреме місце займає “REARRANGING SCARS”, створена для саундтреку Scream 7, тоді як фінальний “PARTY’S OVER” має майже шестихвилинну тривалість і може виконувати роль своєрідного завершення всієї платівки.

“Palace For The People” — п’ятий студійний альбом Greta Van Fleet, який виходить 9 жовтня. Платівка створювалася після тривалого періоду гастролей і перерви, коли музиканти отримали можливість зосередитися саме на написанні нового матеріалу. Гурт повернувся до старих демо та незавершених композицій, паралельно створюючи нові пісні.

Назва альбому пов’язана з ідеєю музики як місця зустрічі людей: учасники гурту чули від фанатів історії про знайомства на концертах, і саме це підштовхнуло їх до концепції «палацу для людей». Під час запису музиканти також розширили звукову палітру — окрім традиційного рокового інструментарію, використовувалися струнні, духові та перкусійні інструменти, а впливи подорожей і різних культур стали частиною нового матеріалу.

“MUD” — третій студійний альбом Remi Wolf, який виходить 9 жовтня на Island Records. Платівка складається з 11 композицій і стала для співачки своєрідним переходом у новий етап життя після Juno та Big Ideas. Саме назва MUD є метафорою складного періоду, з якого Wolf намагалася вибратися, перетворюючи особистий хаос і негативний досвід на музику.

Попередні сингли показують більш емоційну сторону артистки: поряд із характерною ексцентричною pop-продукцією з’являються меланхолійніші композиції, зокрема “I Won’t Cry”. Водночас Remi Wolf не відмовляється від своєї любові до funk, soul, indie та нестандартної поп-музики, тому альбом може виявитися своєрідним балансом між танцювальністю та особистою сповідальністю.

“Dopamine Chamber” — п’ятий студійний альбом Fontaines D.C., який виходить 16 жовтня на XL Recordings і продовжує шлях, розпочатий на масштабному Romance. Новий альбом демонструє подальше віддалення гурту від раннього guitar-driven post-punk: музиканти свідомо рухаються в більш холодний, синтетичний і атмосферний простір.

Концепція платівки пов’язана із залежністю сучасної людини від задоволення, стимуляції та постійного пошуку нових емоцій. Сам гурт описує альбом як своєрідну «кімнату», в яку слухач заходить і де музика експериментує з його настроєм. Уже “Marianne” та “Tongue” показують більш масштабний і кінематографічний підхід, а “Where Is Gone?” записана за участю Rosalía.

“No Bad Memories” — четвертий студійний альбом австралійського гурту The Avalanches і один із найбільш незвичайних релізів жовтня. Він виходить 16 жовтня та має величезний список учасників: Jamie xx, Karen O, Rivers Cuomo, Mike Patton, Panda Bear, Carly Simon, Barry Can’t Swim, Ryoji Ikeda, Haruomi Hosono та багато інших. Цифрове видання налічує аж 31 трек, тоді як фізичні версії мають дещо коротший трекліст.

Як і попередні роботи The Avalanches, альбом побудований на мистецтві семплювання та перетворенні безлічі, здавалося б, несумісних звуків на єдиний музичний світ. Особливий інтерес викликають несподівані поєднання артистів: від Jamie xx і Panda Bear до Mike Patton, Carly Simon та японського електронного піонера Haruomi Hosono. В результаті No Bad Memories виглядає не просто як dance/electronic-реліз, а як масштабний музичний колаж, який потрібно слухати як цілісну подорож.

“I Think I Spoke Too Soon” — другий студійний альбом британської співачки Rachel Chinouriri, який виходить 16 жовтня та продовжує її успішний дебют What A Devastating Turn of Events. Нова платівка є значно більш особистою роботою: Chinouriri досліджує дорослішання, ідентичність, жіночність, тверезість і сумніви щодо того, ким вона хоче стати.

Музично співачка розширює свою indie-основу за рахунок синтезаторів і танцювальної pop-продукції. Перші композиції демонструють цікавий контраст між блискучим, майже клубним звучанням та досить вразливою лірикою. Саме це протиставлення — зовнішньої впевненості й внутрішньої невизначеності — є однією з центральних рис альбому.

“From the Dark” — перший сольний альбом Tony Iommi за 21 рік після Fused (2005) і перша повноформатна сольна робота легендарного гітариста після фінального альбому Black Sabbath 13. Платівка складається з восьми композицій, написаних Iommi разом із норвезьким вокалістом Jørn Lande, а за продюсування відповідав давній співавтор гітариста Mike Exeter. Особливо цікавою є участь Brian May з Queen, який зіграв гітарне соло у “Death Wake”.

Вже представлений сингл “World Alone” демонструє фірмові важкі рифи Iommi, але водночас має більш сучасне та мелодійне звучання. Вісім композицій охоплюють майже годину музики, а фінальна “Legacy” триває понад сім хвилин, тому від альбому можна очікувати не просто повернення до класичного heavy metal, а масштабну гітарну роботу з помітною увагою до атмосфери та мелодій.

“BE NOT AFRAID” — п’ятий студійний альбом Polyphia, який виходить 23 жовтня на Rise Records. Платівка міститиме 12 композицій, серед яких уже представлені “POWER IN THE BLOOD”, “CAN YOU FEEL IT” та “WITH EYES TO SEE”. Новий матеріал продовжує характерне для Polyphia поєднання технічної гітарної гри, прогресивного року, електроніки та сучасної поп-продукції.

Цікаво, що під час роботи над альбомом Tim Henson змінив свій підхід до написання музики: спочатку створював вокальні мелодії голосом, а вже потім переносив їх на гітару. Запис проходив у різних містах США у співпраці з RJ Pasin та Spiro Dussias, а відео “POWER IN THE BLOOD”, зняте в Ріо-де-Жанейро, підкреслює масштабний і дещо містичний візуальний напрямок нового матеріалу.

“Heavy Is The Crown” — спільний альбом Anderson .Paak та Cordae, який виходить 23 жовтня. Це цікаве об’єднання двох артистів із різними музичними поколіннями та підходами: .Paak відомий поєднанням hip-hop, funk, soul та R&B, тоді як Cordae представляє більш традиційну сучасну rap-школу з акцентом на текстах і техніці.

Перший сингл “A Good Day” уже демонструє їхню взаємодію: живе, soul/funk-орієнтоване музичне мислення .Paak зустрічається з репом Cordae. Цікаво й те, що композиція містить посмертну участь Fatman Scoop. Саме контраст між живою музикальністю Anderson .Paak та реповою подачею Cordae робить цей проєкт одним із найбільш помітних hip-hop-релізів жовтня.

“FUDGE” — п’ятий студійний альбом Michael Kiwanuka, який виходить 23 жовтня на Polydor Records. Це особливо цікава глава його дискографії, оскільки вперше з часів дебютного Home Again Kiwanuka самостійно взяв на себе основну роль продюсера, працюючи над матеріалом у невеликій студії поблизу свого дому в Саутгемптоні.

Альбом народжувався значно більш спонтанно, ніж попередні роботи: частину композицій музиканти записували довгими живими дублями, дозволяючи пісням поступово розгортатися. Показовим став “Love In My Heart” — майже семихвилинна композиція, яка стала для Kiwanuka доказом того, що експеримент із новим підходом до запису працює. У результаті від FUDGE можна очікувати більш вільного, органічного та імпровізаційного звучання.

“Hate To Go: Take Out Or Delivery” — новий альбом Ministry, який має особливе значення для гурту: він заявлений як фінальна студійна робота Ministry. Платівка міститиме 10 основних композицій, серед яких “Crickets”, “Voices of Hate”, “Clown Car”, “Delete”, “Singularity” та “We’re Still Here”. До запису також долучився колишній учасник Ministry та Revolting Cocks Paul Barker.

За представленими матеріалами це має бути одна з найбільш жорстких робіт Al Jourgensen. Назви пісень і вже оприлюднена інформація вказують на збереження агресивної industrial metal основи Ministry, а спеціальне видання містить додаткові ремікси “Crickets” і “Burned Out” від Die Krupps.

“Surface, Echo & Sound” — новий студійний альбом Editors, запланований на 30 жовтня. Платівка містить 11 композицій, серед яких уже представлені “Call It In” та “The Rush”; запис відбувався у Великій Британії, а продюсуванням займалися Justin Lockey та самі Editors.

Судячи з доступного матеріалу, Editors продовжують розвивати свою характерну суміш атмосферного альтернативного року, електроніки та похмурої постпанкової естетики. Назви композицій на кшталт “Shadow”, “Happiness”, “Butterfly Wings” та “The Hills We Died Upon” натякають на емоційно різноманітний альбом, у якому темні та світлі настрої можуть співіснувати в межах однієї роботи.

“Everything Under The Sun” — одинадцятий студійний альбом Nickelback, який виходить 30 жовтня. На платівці буде 12 композицій, а серед уже відомих пісень — “Rattle The Cage”, записана за участю гітариста John 5. Офіційні матеріали позиціонують реліз насамперед у межах rock/hard rock.

Новий альбом цікавий тим, що Nickelback уже багато років працює на перетині важкого рокового звучання та максимально доступних мелодій, тому від Everything Under The Sun можна очікувати поєднання потужних гітар, великих приспівів та більш радіоформатних композицій. Участь John 5 у “Rattle The Cage” також додає альбому додатковий гітарний акцент.

“Painstream” — шостий студійний альбом фінського Blind Channel та їхнє повернення після приблизно 20-місячної паузи. Платівка складається з 12 композицій і позиціонується гуртом як найбільш зріла, чесна та амбітна робота на цей момент. Серед треків — “Messiah”, “Youthanasia”, “Into the Void” за участю Aaron Pauley з Of Mice & Men, “Revolution: Now”, “Diana” та “No Encores in a Swan Song”.

Центральною темою Painstream стають біль, дорослішання та самоаналіз. Після тривалої перерви Blind Channel повертаються з матеріалом, який зберігає їхню вибухову енергію та характерний violent pop, але водночас робить акцент на більш особистих текстах і складніших емоційних станах.

“Perfecth” — дев’ятий студійний альбом Queens of the Stone Age, який виходить 30 жовтня на Matador Records. Платівка міститиме лише дев’ять композицій, але гурт робить ставку на більш розгорнуті та атмосферні пісні: центральна “Insignificant Other” триває майже шість хвилин, а “Mono” використовує незвичайний перехід від mono до stereo, створюючи відчуття зміни простору й масштабу.

Назва Perfecth — навмисно змінене слово perfect, яке Josh Homme використовує для ідеї того, що в реальному світі досконалості не існує. Концептуально альбом досліджує різні форми любові — до родини, друзів та інших людей — включно з почуттями, які можуть як руйнувати, так і повертати людину до життя. Гурт також свідомо зберігав у записах більше людської спонтанності та недосконалості замість надмірно відполірованого звучання.