asauldm | Music

“Axis Mundi” вийшов 2 жовтня 2026 року на Sumerian Records і став шостим студійним альбомом Imminence. Платівка містить 11 композицій і триває близько 46 хвилин.

У музичному плані це розвиток формули “The Black”, але не пряме продовження. Самі учасники наголошували, що хотіли зробити найбільш амбітний проєкт у своїй історії та свідомо дозволяли пісням рухатися в різних напрямках.

Однією з головних особливостей альбому є ще глибше використання скрипки Едді Берга. Вона може виконувати роль мелодійного контрапункту до гітар, створювати оркестрову атмосферу або ставати центральним інструментом композиції. При цьому гурт не відмовляється від масивних рифів, брейкдаунів і екстремального вокалу.

Про гурт

Imminence — шведський металкор-гурт із Треллеборга, заснований наприкінці 2000-х років Едді Бергом та Гаральдом Барреттом. Гурт поступово сформував власний стиль на перетині metalcore, post-hardcore, alternative metal та симфонічної музики, але головною його відмінністю став скрипковий інструментал Едді Берга, який не є декоративним елементом, а повноцінною частиною композицій.

Протягом кар’єри Imminence поступово відходили від традиційного металкору. Якщо ранні альбоми були ближчими до стандартної формули жанру, то “Turn the Light On” та особливо “Heaven in Hiding” значно посилили атмосферну й мелодійну складову. Поворотним моментом став “The Black” (2024), де гурт остаточно сформував масштабне поєднання важких гітар, оркестрових партій, електроніки, чистого вокалу, скримінгу та скрипки.

“Axis Mundi” продовжує цю еволюцію, але водночас демонструє бажання Imminence не перетворювати власний стиль на застиглу формулу. Гурт розширює межі свого звучання, використовуючи альтернативний рок, електроніку, кінематографічні аранжування та навіть елементи музики 1990-х.

Концепція альбому

Назва Axis Mundi буквально перекладається з латини як «вісь світу». У міфології та релігієзнавстві цей термін позначає символічний центр, який поєднує різні рівні буття — землю і небо, матеріальний та духовний світи, життя і смерть.

Для Imminence ця ідея стала основою всієї художньої концепції. Гурт пов’язав її з власною шведською культурою, зокрема з традицією Midsummer та травневим стовпом (maypole), який може сприйматися як своєрідна вертикальна вісь між земним і надприродним.

Тематика пісень охоплює пошук сенсу життя, моральний вибір, провину, страждання, смерть, відродження та спробу знайти своє місце між протилежними станами. Тому назва альбому працює не лише як міфологічний образ, а й як метафора внутрішнього пошуку людини.

Цю історію Imminence розширили за межі музики. Разом з альбомом було створено масштабний короткометражний фільм, у центрі якого — лицар, проклятий на вічне життя і приречений шукати власну смерть. Він подорожує похмурим світом у пошуках Axis Mundi — місця, яке поєднує світ живих і світ мертвих.

Таким чином, альбом і фільм існують як дві частини одного художнього світу.

Створення та звучання

Imminence самостійно продюсували значну частину матеріалу поблизу Мальме, після чого записували альбом у Гетеборзі разом із давнім інженером Henrik Udd. Додатковий продакшн здійснював Drew Fulk, а оркестрові струнні аранжування створив композитор кіно Lukas Geppert.

Саме співпраця з кіношним композитором добре пояснює масштаб “Axis Mundi”. Струнні партії тут не просто додають симфонічності — вони допомагають формувати драматургію альбому.

При цьому Imminence свідомо експериментують. Поряд із важким металкором з’являються альтернативний рок, електроніка, похмурі атмосферні фрагменти та майже інтимні композиції. Едді Берг однаково впевнено переходить від чистого вокалу до агресивного скримінгу.

Трек за треком

1. “Twisting In The Wind”

Альбом відкривається атмосферно й поступово. Спочатку композиція створює відчуття тривожного очікування, після чого вибухає важким приспівом.

Особливо важливим тут є контраст між мелодійним вокалом Берга та його екстремальною манерою. Скрипка додає композиції відчуття драматичності, ніби слухач опиняється всередині саундтреку до темного фентезійного фільму.

2. “The Sword That Never Bends”

Один із найбільш безпосередніх і концертних треків альбому. Потужний риф, мелодійний приспів, скрипкове соло та брейкдаун утворюють практично концентровану формулу Imminence.

Пісня добре демонструє, чому гурт більше не можна сприймати просто як металкор-команду зі скрипкою. Скрипка тут є частиною самої композиційної мови гурту.

3. “Devil May Try”

Темніша й важча композиція з виразним емоційним напруженням. Гурт поступово нарощує інтенсивність, чергуючи чистий вокал із жорсткими вокальними партіями.

“Devil May Try” добре передає одну з головних ідей альбому — боротьбу людини зі своїми внутрішніми демонами. Пісня не намагається бути легкою чи радісною, але саме завдяки цьому органічно вписується в загальну атмосферу.

4. “Crestfallen”

Одна з наймелодійніших композицій платівки та безперечна родзинка альбому. Вона побудована на контрасті між м’якими вокальними фрагментами, атмосферними струнними та важкими кульмінаціями.

“Crestfallen” показує, наскільки далеко Imminence відійшли від традиційного металкору. Тут важливі не тільки рифи й брейкдауни, а й простір, мелодія та емоційна напруга.

5. “False Light”

Після відносно мелодійного “Crestfallen” гурт різко збільшує тиск. “False Light” — одна з найбільш важких композицій альбому з потужними гітарами та агресивним вокалом.

Цікаво, що скрипка не пом’якшує композицію, а навпаки — підкреслює її драматизм. Завдяки цьому трек звучить масштабніше, ніж типовий сучасний металкор.

6. “If Not Now, When”

Одна з найбільш нетипових композицій альбому. Тут Imminence звертаються до альтернативного року 1990-х, атмосферних гітар і більш м’якої вокальної подачі.

Назва композиції перетворюється на своєрідне екзистенційне запитання: якщо не зараз, то коли? У контексті концепції альбому воно звучить як заклик зробити вибір і перестати відкладати важливі рішення.

7. “Didn’t Think About You (Lately)”

Найсміливіший експеримент платівки. Композиція починається майже мінімалістично — з голосу та стриманої електронної основи, а згодом отримує елементи drum’n’bass.

Це своєрідна пауза посеред альбому. Після великої кількості гітар і симфонічних кульмінацій Imminence раптом прибирають більшу частину важкості й залишають слухача наодинці з вокалом та електронною атмосферою.

8. “Leviathan”

Одна з найбільш масштабних композицій “Axis Mundi”. Тут знову повертаються важкі гітари, драматичний вокал і відчуття поступового занурення в темряву.

Назва відсилає до міфологічного образу Левіафана, тому композиція добре працює в межах загального міфологічного світу альбому. Це музичний момент, де особистий внутрішній конфлікт перетворюється на боротьбу з чимось значно більшим.

9. “Shed Your Skin”

Ще один приклад альтернативного боку Imminence. Пісня більше орієнтується на атмосферний рок, ніж на класичну металкорну структуру.

Її назва — “скинути шкіру” — добре відповідає центральній темі альбому: зміні, відмові від старої версії себе та переходу до нового стану.

10. “Power Divine”

Одна з найбільш агресивних композицій другої половини платівки. Едді Берг використовує особливо жорстку вокальну манеру, а музика стає важкою та майже загрозливою.

Композиція працює як кульмінація внутрішнього конфлікту. Тут немає тієї меланхолійної дистанції, яка присутня в деяких інших піснях — натомість Imminence буквально випускають назовні накопичену агресію.

11. “Exodus”

Фінальна композиція альбому є своєрідним підсумком усієї подорожі. Вона поєднує важкі рифи, чистий та екстремальний вокал, атмосферні струнні й кінематографічну драматургію.

Особливо ефектним є завершення: після важкої частини композиція переходить у тривалий оркестровий фінал. Це не просто останній трек, а відчуття завершення історії — принаймні її першого розділу.

Сприйняття критиками та слухачами

Реакція критиків на “Axis Mundi” загалом позитивна, хоча одностайності немає. Kerrang! оцінив альбом у 4/5, назвавши його масштабним і зрілим розвитком стилю Imminence та відзначивши кінематографічність і сміливість гурту.

Metal.de поставив 8/10, особливо відзначивши поєднання скрипки, епічних мелодій і скримінгу, а також здатність альбому працювати саме через контрасти між важкістю, меланхолією та атмосферою.

Metal on Tap оцінив “Axis Mundi” у 9/10, акцентуючи на тому, що альбом створює цілісний світ, який виходить за межі окремих композицій. Окремо рецензент підкреслює зв’язок музики з історією безсмертного лицаря та майбутнім короткометражним фільмом.

Водночас критики звертають увагу й на слабкі сторони. Distorted Sound Magazine поставив 7/10, вважаючи альбом сильним, але менш цілісним, ніж “The Black”, і зазначаючи, що окремі композиції створюють відчуття провисання темпу. Boolin Tunes був ще критичнішим — 6/10, зокрема через експериментальну “Didn’t Think About You (Lately)” та не зовсім переконливе завершення альбому.

Таким чином, головна суперечка навколо “Axis Mundi” полягає не в якості музикантів, а в питанні послідовності. Частина критиків вважає різноманітність альбому його перевагою, тоді як інші бачать у ній надмірну кількість стилістичних відгалужень.

Висновок

“Axis Mundi” — амбітний альбом, у якому Imminence намагаються перетворити власну музику на повноцінний кінематографічний всесвіт. Його головна сила полягає у контрастах: важкість проти меланхолії, скримінг проти чистого вокалу, металкор проти альтернативного року та електроніки, а органічна скрипка — проти масивного сучасного продакшну.

Після проривного “The Black” гурт не пішов найпростішим шляхом і не став копіювати власний успіх. Натомість Imminence ризикнули зробити більш різноманітний та концептуальний альбом. Він не позбавлений нерівностей, але саме ці експерименти роблять “Axis Mundi” важливим релізом у дискографії гурту.

Для шанувальників Imminence це природне продовження їхньої історії, а для нових слухачів — одна з найкращих точок входу у світ гурту. Особливо якщо вам подобається сучасний метал, який прагне бути не лише важким, а й емоційним, атмосферним та кінематографічним.

Схоже звучання та що послухати далі

Звучання “Axis Mundi” знаходиться десь між сучасним металкором, альтернативним роком і кінематографічною симфонічністю. Гурт використовує важкі рифи як основу, але емоційний ефект часто створюють саме чистий вокал, скрипка, струнні та атмосферні паузи.

За настроєм альбом може сподобатися слухачам, які цінують Spiritbox, Sleep Token, Bad Omens, Architects та інші гурти, що намагаються розширити межі сучасного важкого року. Але Imminence мають власну особливість: скрипка Едді Берга перетворилася на настільки важливу частину звучання, що фактично стала аналогом окремого гітарного голосу.

Spiritbox — “Eternal Blue” (2021)

Sleep Token — “Take Me Back to Eden” (2023)

Bad Omens — “The Death of Peace of Mind” (2022)