asauldm | Music

“Come This Madness” — дванадцятий студійний альбом шведського рок-гурту Europe, випущений 25 вересня 2026 року на Silver Lining Music / Hell & Back Recordings. Це перша студійна платівка гурту за дев’ять років після “Walk the Earth” (2017).

Альбом складається з 11 композицій і демонструє сучасну версію Europe, яка не намагається просто відтворити звучання епохи “The Final Countdown”. У музиці поєднуються мелодичний hard rock, classic rock, прогресивні елементи, масштабні клавішні партії та важкі гітарні рифи.

Створення та запис

“Come This Madness” записували у RMV Studio у Стокгольмі — студії, заснованій Бенні Андерссоном та Людвігом Андерссоном. Продюсером став Tom Dalgety, відомий роботою з Ghost, Rammstein, Opeth, The Cult та іншими рок-гуртами.

Dalgety був залучений не лише до продюсування, а й до самого творчого процесу. За словами Joey Tempest, він фактично став «шостим учасником» Europe під час роботи над платівкою, а також долучився до написання окремих композицій.

Фінальне мікшування виконав Mike Fraser, інженер і продюсер, який працював з AC/DC, Metallica, Van Halen, The Cult та іншими відомими рок-гуртами.

Особливістю альбому стали гостьові вокальні партії Tobias Forge з Ghost та Mikael Åkerfeldt з Opeth.

Звучання та головна ідея

Після дев’ятирічної перерви Europe повертаються не з ностальгійною спробою повторити успіх 1980-х, а з досить важким і похмурим альбомом.

У композиціях присутні впізнавані риси гурту — мелодійні приспіви, клавішні Mic Michaeli, гітарна робота John Norum та характерний вокал Joey Tempest. Водночас аранжування стали більш масштабними, а деякі пісні містять прогресивні переходи, незвичні структури та атмосферні фрагменти.

Тексти значною мірою відображають сучасний світ: політичну та соціальну напруженість, відчуття нестабільності, відчуження, моральні компроміси та пошук надії.

Сам Joey Tempest пояснював, що тексти “Come This Madness” менш ескапістські, ніж ранній матеріал Europe, і більше відображають час, у якому живе гурт.

Обкладинка альбому

Обкладинку “Come This Madness” створила британська дизайн-студія StormStudios — команда, яка має багаторічний досвід роботи з музичними проєктами та створювала оформлення для Pink Floyd, Led Zeppelin, Muse та інших артистів.

Візуальна концепція обкладинки добре відповідає назві альбому: вона має сюрреалістичний, дещо тривожний характер і передає відчуття зіткнення людини з хаотичним сучасним світом.

Цікаво, що фізичне видання отримало додаткову увагу до оформлення. Рецензія metal-heads.de окремо відзначає якість 16-сторінкового буклета з фотографіями та текстами пісень, а також фіолетово-фіолетову кольорову гаму вінілового оформлення.

Таким чином, artwork працює не просто як декоративна оболонка, а як продовження загальної концепції платівки — зіткнення класичного рок-образу Europe із більш похмурим і хаотичним сьогоденням.

Огляд пісень

“One on One”

Альбом відкриває одна з найбільш масштабних композицій платівки. Пісня починається з оркестрового вступу, після чого поступово підключаються бас, гітара та барабани.

Особливо помітна роль John Levén — його басова партія фактично стає одним із фундаментів композиції. Над нею будуються гітарні рифи Norum, клавішні Michaeli та великий мелодійний приспів.

Joey Tempest розповідав, що пісня була написана ще в період глобальної ізоляції, але згодом Europe продовжували повертатися до неї та вдосконалювати композицію.

Лірично “One on One” більше пов’язана із сучасною реальністю, ніж ранні хіти гурту.

Пісня стала першим синглом з альбому.

“The Cult of Ignorance”

Одна з найбільш безпосередніх рок-композицій платівки. Вона поєднує синтезатори, гітарний риф і дуже заразливий приспів.

Текст звертається до феномену суспільного невігластва та інформаційного хаосу. Попри серйозну тему, музично це одна з найбільш доступних і концертних пісень альбому.

Композиція стала другим синглом.

Її кліп також привернув увагу завдяки великій кількості відомих камео — серед учасників відео були Malin Åkerman, Stefan Edberg, Christer Fuglesang, Howlin’ Pelle з The Hives, Mikael Åkerfeldt та Fredrik Åkesson з Opeth і Martin Erikson з E-Type.

“Come This Madness”

Титульна композиція є одним із центральних моментів альбому.

Пісня починається з важкого гітарного вступу John Norum, але поступово розширюється за рахунок клавішних та вокальних шарів. Композиція кілька разів змінює динаміку, переходячи від стриманих фрагментів до масштабних hard-rock частин.

Особливо виразно тут чути поєднання класичного Europe із сучасним продакшном Tom Dalgety.

“This Time of Year”

Найбільш нетипова композиція платівки — меланхолійна рок-балада з великою роллю клавішних.

Joey Tempest написав текст приблизно на Різдво, але, за його словами, це не була задумана як традиційна різдвяна пісня. Вона радше передає відчуття ностальгії, самотності та туги за певним періодом життя.

У приспіві композиція поступово розширюється, а фінальна частина отримує додатковий драматичний ефект завдяки зміні тональності.

Сам Tempest назвав цю пісню своєрідним «перепочинком» між більш агресивними композиціями альбому та порівнював її потенціал із “New Love in Town”.

“In a Different World”

Композиція продовжує тему нестабільного сучасного світу. У ній Europe поєднують важкий гітарний фундамент із атмосферними клавішними та мелодійним вокалом.

Пісня демонструє одну з головних особливостей “Come This Madness”: гурт не відмовляється від великих приспівів, але використовує їх у значно похмурішому музичному контексті.

“Scandinavian Eyes”

Один із наймасштабніших треків платівки та третій сингл.

Композиція побудована навколо потужного рифу, великого приспіву, вокальних і гітарних мелодій та оркестрових аранжувань. За звучанням це майже симфонічний hard rock, розрахований на великі концертні майданчики.

За словами Joey Tempest, текст пісні розповідає про перетин межі між правильним і морально сумнівним.

У цій композиції можна виразно почути екстремальніший/важчий брутальний вокал Мікаеля Окерфельдта, який додає треку агресивності та різноманіття.

“Takin’ It Back”

Одна з найбільш прямолінійних hard-rock композицій альбому. Вона повертає Europe до більш традиційної гітарної формули, але сучасна продакція не дозволяє пісні звучати як простий ретро-трек.

“In the Absence of Grace”

Коротка композиція тривалістю близько 1 хвилини 28 секунд, яка виконує роль атмосферного інтерлюду.

Особливо важливі тут клавішні Mic Michaeli та текстова складова. Фраза про те, що «коли клоун переїжджає до замку, він не стає королем», є однією з найбільш очевидних соціально-політичних алюзій альбому.

“The Angels Must Have Flown”

Похмура та атмосферна композиція, яка продовжує настрій попереднього треку.

Тут Europe роблять акцент не стільки на швидкості, скільки на створенні напруженої атмосфери. Гітара, клавішні та вокал поступово формують відчуття тривоги.

“The Devil’s Back”

Один із найважчих треків “Come This Madness”.

Пісня побудована на потужному груві, важкому гітарному рифі та великому приспіві. При цьому John Norum не перевантажує композицію технічними соло — гітара залишається частиною загального пісенного аранжування. Tobias Forge з Ghost та Mikael Åkerfeldt з Opeth підспівують на бек-вокалі, створюючи щільнішу, темнішу та об’ємнішу вокальну підкладку для Джої Темпеста.

“Fireworks Magazine” назвав “The Devil’s Back” одним із головних треків альбому.

“Nothing Can Follow This”

Фінальна композиція — одна з найбільш драматичних на платівці.

Пісня починається зі spoken-word фрагмента, після якого поступово розгортається масштабна композиція. Її атмосфера значно похмуріша за класичний Europe.

Фінал залишає відчуття невизначеності, але водночас у тексті залишається думка про те, що навіть у складному світі все ще можна знайти щось хороше.

Сам Joey Tempest пізніше відзначав цю композицію разом із “This Time of Year” як важливе доповнення до альбому.

Сприйняття критиками

Перші рецензії на “Come This Madness” переважно відзначають свіжість, важче звучання та відсутність спроби просто повторити “The Final Countdown”, хоча критики по-різному оцінюють окремі композиції.

Louder / Classic Rock звертає увагу на оновлене, енергійніше звучання Europe та поєднання класичного hard rock із сучасним продакшном. Особливо відзначається відчуття пристрасті та музичної енергії гурту після дев’ятирічної перерви. (Louder / Classic Rock)

Distorted Sound Magazine підкреслює здатність Europe створювати великі арена-рок композиції навіть через десятиліття після піку популярності. Окремо відзначається “The Cult of Ignorance” за поєднання синтезаторів, гітар та запам’ятовуваного приспіву. (Distorted Sound Magazine)

Maximum Volume Music особливо наголошує на темнішому настрої платівки та її зв’язку з подіями сучасного світу. Автор вважає, що альбом звучить як робота гурту, який досі прагне розвиватися, а не просто експлуатувати ностальгію. (Maximum Volume Music)

Sonic Perspectives також розглядає альбом як продовження еволюції Europe після возз’єднання 2003 року, наголошуючи, що гурт не залишився в рамках формули 1980-х. (Sonic Perspectives)

Водночас критики звертають увагу й на менш однозначні моменти. Наприклад, польський Teraz Muzyka відзначає значну кількість прогресивних елементів у hard-rock композиціях і більш стриману роль вокалу Joey Tempest порівняно з класичним періодом Europe. (Teraz Muzyka)

Сприйняття слухачами

Для слухачів “Come This Madness” може бути особливо цікавим через те, що альбом фактично існує між двома епохами Europe.

Фанати класичного періоду отримують впізнавані мелодії, клавішні Mic Michaeli, характерні гітарні соло John Norum і великі приспіви. Водночас слухачам, які стежать за гуртом після возз’єднання, платівка пропонує продовження більш важкого та дорослого напряму, який Europe розвивали протягом останніх десятиліть.

Серед композицій, які найчастіше виділяють у перших рецензіях, — “One on One”, “The Cult of Ignorance”, “Come This Madness”, “Scandinavian Eyes” та “The Devil’s Back”.

При цьому “This Time of Year” демонструє іншу сторону альбому — мелодійну та емоційну, тоді як “In the Absence of Grace” і “Nothing Can Follow This” формують його найбільш похмурий та експериментальний бік.

Місце альбому в історії Europe

“Come This Madness” з’явився через 40 років після “The Final Countdown”, але його не варто розглядати як спробу повернутися до 1986 року.

Навпаки, Europe використовують ювілей як точку відліку для демонстрації того, наскільки змінилася їхня музика.

У 2026 році склад гурту залишається тим самим, який асоціюється з класичною епохою: Joey Tempest, John Norum, John Levén, Mic Michaeli та Ian Haugland. Водночас музично “Come This Madness” звучить значно сучасніше, важче й похмуріше.

Вихід альбому також збігається з The Final Countdown 40th Anniversary Tour, яка стартує 30 вересня 2026 року в Глазго.

Підсумок

“Come This Madness” — це не спроба Europe відтворити власне минуле. Це альбом гурту, який використовує знайомі інструменти — великі мелодії, клавішні, гітарні рифи та вокал Joey Tempest — для розмови про сучасний світ.

Його головна особливість — баланс між класичним melodic hard rock і більш похмурим, прогресивним та сучасним звучанням.

Платівка може сподобатися шанувальникам Europe, які цінують не лише “The Final Countdown”, але й пізнішу дискографію гурту, а також слухачам класичного hard rock, які шукають сучасний альбом без повної відмови від традицій жанру.