Dead By Sunrise “Out Of Ashes” (2009): Мелодійний альтернативний рок і меланхолія поза Linkin Park

Огляд альбому «Out Of Ashes» (2009). Як Честер Беннінгтон вийшов за межі nu-metal формули Linkin Park, щоб створити щиру, емоційну та концептуальну рок-платівку про винищення й переродження.

12 хвилин

Read Time

«Out Of Ashes» — єдиний студійний альбом американського рок-проєкту Dead By Sunrise, створеного вокалістом Linkin Park Chester Bennington. Платівка вийшла 13 жовтня 2009 року на Warner Bros. Records і стала одним із найважливіших сольних/побічних проєктів у кар’єрі музиканта. Стандартне видання містить 12 композицій загальною тривалістю близько 43 хвилин.

На відміну від Linkin Park, Dead By Sunrise майже повністю відмовилися від nu metal та rap-rock формули. «Out Of Ashes» побудований навколо alternative rock, hard rock, alternative metal та електронної атмосфери, а головним інструментом альбому стає не агресія, а емоційна відкритість Bennington.

На жаль, другого альбому так і не з’явилося. Тому «Out Of Ashes» залишився єдиним повноцінним музичним портретом Bennington поза Linkin Park, створеним ним за життя.

Про Dead By Sunrise

Dead By Sunrise виникли з матеріалу, який Chester Bennington почав писати ще під час пауз у діяльності Linkin Park. Після завершення туру на підтримку «Meteora» музикант отримав можливість працювати над власними композиціями й швидко зрозумів, що частина цього матеріалу не відповідає напрямку Linkin Park. Пісні були темнішими, більш мелодійними та особистими.

До складу проєкту увійшли музиканти Orgy та Julien-K — Amir Derakh, Ryan Shuck, Anthony «Fu» Valcic, Brandon Belsky і Elias Andra. Таким чином, Dead By Sunrise поєднали вокал Bennington із досвідом музикантів, які добре знали industrial та electronic rock.

Проєкт спочатку мав назву Snow White Tan і формувався ще в середині 2000-х. Робота над матеріалом розтягнулася на кілька років через зайнятість Bennington у Linkin Park. Остаточну форму альбом отримав за участю продюсера Howard Benson, а запис проходив у Лос-Анджелесі.

Концепція та тематика

«Out Of Ashes» — надзвичайно особистий альбом. Якщо Linkin Park часто перетворювали внутрішні конфлікти Bennington на універсальні пісні, то Dead By Sunrise дозволили йому говорити набагато пряміше.

Сам Bennington називав цей матеріал дуже особистим і пояснював, що цього разу хотів бути максимально відвертим у текстах. Пісні торкаються розлучення, проблем у стосунках, самотності, залежності, болю, провини, страху, саморуйнування та спроби почати все спочатку.

Назва «Out Of Ashes» добре передає цю ідею. Попіл тут можна сприймати як символ життя після руйнування — не обов’язково щасливого або остаточно зціленого, але такого, що продовжується після важкого періоду.

Саме тому альбом не варто сприймати просто як «темніший Linkin Park». Його головна відмінність — відсутність необхідності відповідати очікуванням основного гурту. Bennington міг писати про те, що не потребувало ні rap-партій, ні nu-metal-гітар, ні складної електронної архітектури Linkin Park.

Створення та продакшн

Перші композиції для майбутнього альбому Bennington почав створювати приблизно у 2005–2006 роках. Частина матеріалу була написана ще до запису «Minutes to Midnight», але музикант свідомо не передавав її Linkin Park, оскільки вважав її надто темною та особистою для гурту.

Важливу роль відіграв Howard Benson, який долучився до роботи значно пізніше. За словами Bennington, продюсер повернув проєкту енергію та допоміг перетворити накопичений за кілька років матеріал на повноцінний альбом. Benson також активно працював із вокалом, змушуючи Bennington використовувати ширший спектр своїх можливостей.

У результаті звучання стало значно більш гітарним, ніж у Linkin Park. Синтезатори й електроніка тут не домінують, а використовуються переважно для створення атмосфери. AllMusic саме це називає однією з головних особливостей платівки: Julien-K привнесли електронні текстури, але вони переважно заповнюють простір між гітарами, а не виходять на перший план.

Трек за треком

1. «Fire» — 3:50

Альбом відкриває одна з найкращих і найвідоміших композицій Dead By Sunrise. «Fire» одразу демонструє, наскільки по-іншому може звучати Bennington без Linkin Park.

Пісня побудована на широкій гітарній основі та великому мелодійному приспіві. Bennington спочатку звучить стримано, але поступово переходить до потужного вокалу, який стає головним джерелом драматизму.

AllMusic назвав «Fire» одним із головних моментів альбому, відзначивши масштабний приспів та вокальну подачу Bennington.

2. «Crawl Back In» — 3:02

«Crawl Back In» була одним із головних синглів альбому й демонструє найбільш рокову сторону Dead By Sunrise.

Композиція побудована на щільних гітарах, енергійному ритмі та характерному для Bennington переході від мелодійного куплету до агресивного приспіву. Тут найближче відчувається зв’язок із важчим минулим вокаліста, хоча музично це все ж значно ближче до hard rock.

Це одна з найбільш безпосередніх пісень альбому — коротка, гучна й орієнтована на концертне виконання.

3. «Too Late» — 2:59

Після енергійного «Crawl Back In» альбом різко знижує темп. «Too Late» демонструє іншу сторону голосу Bennington — м’яку, мелодійну та майже інтимну.

Пісня побудована на атмосферних клавішних, спокійній ритм-секції та поступовому нарощуванні емоційної напруги.

Саме такі композиції допомагають зрозуміти головну ідею «Out Of Ashes»: це не альбом, створений лише для того, щоб Bennington міг ще раз покричати. Йому було важливо показати себе як вокаліста, здатного працювати і з тихим, вразливим матеріалом.

4. «Inside Of Me» — 2:18

Одна з найкоротших і найагресивніших композицій платівки.

«Inside Of Me» починається майже без розігріву — гітара та вокал одразу переходять у швидкий, напружений рок. Bennington використовує scream значно активніше, ніж у більшості інших треків.

AllMusic порівнює енергію цієї композиції з riff-driven hard rock, відзначаючи її стрімкий розвиток від початку до кінця.

5. «Let Down» — 3:58

«Let Down» — одна з найбільш особистих композицій альбому. Bennington безпосередньо пов’язував її зі своїм розлученням і переживаннями після завершення важливих стосунків.

Музично композиція поєднує похмурий alternative rock із синтезаторною атмосферою. Саме тут найбільш відчутний вплив Julien-K: електроніка не замінює гітари, а створює навколо них холодний, майже gothic-простір.

Billboard також відзначав «Let Down» серед композицій, де Dead By Sunrise особливо вдало використовують атмосферу та текстури.

6. «Give Me Your Name» — 4:56

Одна з найніжніших композицій альбому.

«Give Me Your Name» майже повністю відмовляється від агресивності та концентрується на вокалі Bennington. Гітара, барабани та синтезатори створюють простір, у якому головною стає сама мелодія.

Billboard називав цей трек одним із прикладів особливо вдалої атмосферної роботи Dead By Sunrise, а AllMusic також відзначав його серед найбільш мелодійних моментів платівки.

7. «My Suffering» — 2:39

«My Suffering» повертає альбом до важчої території.

Пісня особливо цікава з погляду текстів: вона пов’язана з темними періодами життя Bennington та його боротьбою із залежностями. У цьому випадку агресивність вокалу працює не як ефект, а як продовження змісту композиції.

Трек короткий і прямолінійний, але саме це робить його ефективним — він не намагається приховати емоцію за складною музичною конструкцією.

8. «Condemned» — 2:32

«Condemned» — ще один короткий важкий трек, у якому особливо добре чути альтернативно-металеву сторону проєкту.

Рифи звучать щільніше, а вокал Bennington переходить від мелодійної подачі до крику. Композиція працює як своєрідний міст між більш особистими повільними піснями та роковими номерами альбому.

Водночас саме такі треки частково пояснюють змішані оцінки критиків: деяким рецензентам здавалося, що Dead By Sunrise не завжди знаходять достатньо власного матеріалу для настільки прямолінійного hard rock.

9. «Into You» — 3:23

«Into You» повертає мелодійність і демонструє романтичнішу сторону альбому.

На перший план виходить чистий вокал Bennington, а гітари працюють скоріше як фон для мелодії. Це одна з композицій, де вплив alternative rock та post-grunge відчувається сильніше за metal.

Разом із «Fire» та «Give Me Your Name» вона належить до найпривабливіших мелодійних моментів «Out Of Ashes».

10. «End Of The World» — 3:56

«End Of The World» — один із найбільш похмурих треків платівки.

Текст побудований навколо розчарування світом, новинами, насильством, політикою та відчуттям загального занепаду. Через це композиція звучить більш соціально, ніж більшість особистих пісень альбому.

Водночас саме цей трек став одним із найбільш суперечливих для критиків. Деякі оглядачі вважали його занадто прямолінійним, а тексти — менш тонкими, ніж музична атмосфера.

11. «Walking In Circles» — 4:43

«Walking In Circles» — одна з найбільш атмосферних композицій альбому.

Пісня поступово розгортається навколо спокійної гітари та вокалу Bennington. Її основна тема — відчуття застою, повторення одних і тих самих помилок і неможливості знайти вихід із внутрішнього конфлікту.

Саме такі композиції найкраще показують, чому «Out Of Ashes» не варто оцінювати винятково через призму Linkin Park. Тут значно більше класичного alternative rock та introspective songwriting.

12. «In The Darkness» — 5:27

Фінальна композиція є найдовшою на стандартному виданні та фактично підсумовує атмосферу альбому.

Пісня починається стримано, з акустичними та електронними елементами, після чого поступово набирає емоційної сили. Вокал Bennington тут особливо м’який, а електроніка створює навколо нього майже dream-like простір.

Наприкінці композиції з’являється додаткова вокальна/ритмічна текстура Ryan Shuck, що ще сильніше підкреслює зв’язок із Julien-K. Пісня залишає альбом у набагато більш задумливому стані, ніж можна було очікувати після важких треків на початку.

Бонус: «Morning After»

«Morning After» не входила до стандартних 12 треків альбому, але була доступна як бонус на iTunes та японському виданні. Пізніше композиція увійшла й до розширених перевидань.

Цікаво, що пісня існувала ще до повноцінного альбому: спочатку це була сольна композиція Bennington, а Julien-K створили для неї власну електронну версію. У Dead By Sunrise вона отримала більш рокове звучання.

Сприйняття критиками

Критична реакція на «Out Of Ashes» була змішаною. Metacritic зібрав п’ять професійних рецензій із середнім результатом 59/100. При цьому жодна з них не була повністю негативною: дві вважали альбом позитивним релізом, а три дали змішані оцінки.

AllMusic поставив альбому 7/10, назвавши його міцною першою роботою Bennington поза Linkin Park. Рецензент особливо відзначив більш гітарний характер музики, атмосферну електроніку Julien-K та сильні мелодійні моменти.

Billboard оцінив альбом у 77/100. Видання позитивно сприйняло атмосферні композиції, зокрема «Too Late», «Give Me Your Name» та «Let Down».

Найбільш критично висловився Rolling Stone, який поставив 50/100. Основна претензія полягала в тому, що альбому бракує тієї потужності та великих приспівів, які зробили Linkin Park настільки успішними.

Los Angeles Times також оцінив альбом у 50/100, вважаючи його менш амбітним і дещо нерівномірним порівняно з роботою Bennington у Linkin Park.

Цікаво, що The New York Times звернув увагу на зовсім інший аспект — атмосферність та масштаб продакшну, але водночас критикував альбом за надмірну схожість із різними представниками альтернативного року.

Таким чином, головна суперечка навколо «Out Of Ashes» виникла не через якість виконання Bennington, а через питання оригінальності та очікувань. Для частини критиків це був занадто звичайний hard/alternative rock-альбом від вокаліста надзвичайно успішного гурту; для інших — цікава можливість почути Bennington без обмежень Linkin Park.

Сприйняття слухачами

Слухачі виявилися значно прихильнішими. На Metacritic альбом має 7,4/10, причому 28 із 38 оцінок користувачів були позитивними.

Це значною мірою пояснюється тим, що шанувальники Bennington не обов’язково очікували від Dead By Sunrise ще одного «Hybrid Theory». Навпаки, для багатьох головною перевагою стала саме відмінність від Linkin Park.

З часом альбом також отримав додаткове значення через трагічну смерть Bennington у 2017 році. Сьогодні «Out Of Ashes» часто сприймається не просто як єдина платівка Dead By Sunrise, а як унікальний документ особистого та творчого періоду вокаліста, коли він дозволив собі говорити максимально прямо.

Кому сподобається «Out Of Ashes»

Альбом насамперед варто рекомендувати шанувальникам альтернативного року, hard rock, post-grunge та melodic alternative metal.

Він також може зацікавити фанатів Linkin Park, які хочуть почути більш спокійну, гітарну та особисту сторону Chester Bennington. Найкраще починати з «Fire», «Crawl Back In», «Let Down», «Give Me Your Name» та «In The Darkness».

Водночас тим, хто очікує другого «Hybrid Theory», платівка може здатися занадто простою. «Out Of Ashes» не намагається відтворити формулу Linkin Park — його головна цінність саме в тому, що він дозволяє Bennington бути іншим.

Висновок

«Out Of Ashes» — не найреволюційніший і не найвідоміший альбом у кар’єрі Chester Bennington, але один із найбільш особистих. Його головна цінність полягає не в тому, наскільки він перевершує Linkin Park, а в тому, що він показує зовсім іншого Bennington.

Це гітарний, мелодійний і місцями похмурий альбом, у якому alternative rock, hard rock та електронні текстури створюють простір для дуже прямої розмови про біль, стосунки, залежність, самотність і спробу почати життя заново.

Критики свого часу сприйняли його неоднозначно, частково через завищені очікування від вокаліста Linkin Park. Проте з відстані часу «Out Of Ashes» звучить цікавіше: це не невдала спроба створити ще один великий рок-альбом, а зафіксований момент, коли Chester Bennington дозволив собі бути максимально особистим і музично вільним.

І саме тому єдиний альбом Dead By Sunrise залишається важливою частиною його музичної спадщини.

Схоже звучання та що послухати далі

За звучанням «Out Of Ashes» знаходиться між alternative rock, hard rock, post-grunge та industrial rock. Це гітарний альбом, але електроніка відіграє важливу роль у створенні атмосфери. Особливо помітний контраст між важкими композиціями та меланхолійними піснями.

Якщо вам подобається саме вокал Chester і темна, але мелодійна атмосфера Dead By Sunrise, природними наступними кроками будуть Julien-K, 30 Seconds to Mars та Stone Temple Pilots. Перші близькі через електроніку й учасників проєкту, другі — через драматичний alternative rock, а треті — через гітарну та вокальну традицію, з якою «Out Of Ashes» часто порівнювали.

Julien-K «Death to Analog» (2009)

Це, мабуть, найбільш очевидний вибір після «Out Of Ashes». Julien-K об’єднали колишніх учасників Orgy Ryan Shuck та Amir Derakh, які відіграли важливу роль у створенні Dead By Sunrise. Тому спорідненість між двома проєктами відчувається не лише на рівні жанру, а й безпосередньо у звучанні.

«Death to Analog» набагато сильніше орієнтований на electronic rock, synth-pop та industrial, тоді як «Out Of Ashes» залишається переважно гітарним альбомом. Але атмосфера синтезаторів, холодні текстури та темний настрій створюють дуже близький музичний простір.

Особливо рекомендується слухачам, яким у Dead By Sunrise сподобалися «Let Down», «Too Late» та «In The Darkness». Тут електроніка виходить на перший план, дозволяючи краще почути ту частину музичного бачення, яку Derakh і Shuck привнесли до проєкту Bennington.

30 Seconds to Mars «This Is War» (2009)

«This Is War» вийшов того самого року, що й «Out Of Ashes», і є хорошим прикладом іншої версії великого емоційного alternative rock кінця 2000-х. Обидва альбоми роблять ставку на масштабні приспіви, драматичний вокал і тексти про внутрішні конфлікти.

Однак 30 Seconds to Mars набагато більше працюють із атмосферою стадіонного року та хоровими вокалами. Dead By Sunrise звучать камерніше й темніше, особливо коли Bennington переходить до тихого вокалу.

Цей альбом добре підійде слухачам, яким у «Out Of Ashes» найбільше сподобалася його мелодійна сторона — «Fire», «Give Me Your Name» та «Walking In Circles».

Stone Temple Pilots «Stone Temple Pilots» (2010)

Однойменний альбом Stone Temple Pilots цікавий як приклад більш традиційного alternative rock/hard rock звучання, з яким «Out Of Ashes» має багато спільного. Тут також немає надмірної жанрової складності — основою залишаються гітара, бас, барабани та сильний вокал.

Порівняно з Dead By Sunrise музика Stone Temple Pilots більш органічна й менш залежить від електронних текстур. Але спільними залишаються мелодійність, гітарний драйв і поєднання рокової енергії з меланхолійними композиціями.

Цей варіант особливо підійде слухачам, які після «Out Of Ashes» хочуть рухатися не в бік metalcore чи nu metal, а до ширшої традиції американського alternative rock та post-grunge.

Fresh Albums

View All