asauldm | Music

Кому може сподобатися: шанувальникам Porcupine Tree, King Crimson, ранніх експериментів Pink Floyd і концептуальних альбомів, які краще сприймати цілком, а не як набір окремих пісень.

Steven Wilson повертається з дев’ятим сольним студійним альбомом, який помітно відрізняється від космічної концепції попередньої платівки “The Overview“. Цього разу музикант переносить слухача до загадкового англійського села, ніби відірваного від звичного часу й простору. Серед творчих орієнтирів — британський фольклорний горор, моторошні історії та образи старої провінційної Англії. Альбом задуманий як цілісна звукова подорож тривалістю приблизно 54 хвилини.

Wilson прагнув повернутися до більш органічного звучання, залишаючи місце для людських помилок і непередбачуваності. Замість того щоб прагнути до ідеально відшліфованого результату, він експериментував з аналоговими синтезаторами й різними інструментами, зокрема скрипкою та гобоєм. Окрему атмосферу створює оповідь, написана Енді Партріджем із XTC та озвучена актором Девідом Теннантом. Очікується робота на перетині прогресивного року, електроніки, темного фолку й кінематографічної музики.

Кому може сподобатися: прихильникам Kings of Leon, The Black Keys, The Killers, Arctic Monkeys та сучасного альтернативного року. Особливо варто звернути увагу тим, хто цінує мелодійні гітарні композиції, виразний вокал і альбоми, у яких особисті історії поєднуються з масштабним роковим звучанням.

“O My Beloved” — десятий студійний альбом американського рок-гурту Kings of Leon, який виходить 6 листопада. Платівка стане продовженням Can We Please Have Fun (2024) і відкриє нову главу в історії колективу, відомого поєднанням альтернативного року, південного рокового коріння та мелодійності, орієнтованої на великі концертні майданчики. Особливість нового релізу полягає в тому, що гурт уперше самостійно спродюсував свій студійний альбом. Фронтмен Caleb Followill описує його як особисту роботу та своєрідний музичний лист любові до родини.

До платівки увійдуть 13 композицій, серед яких уже представлені сингли “My Whole World” і “Cold Blue Dawn”. Судячи з концепції альбому та заяв музикантів, цього разу увага буде зосереджена не лише на роковій енергії, а й на темах вдячності, сімейних зв’язків і життєвого досвіду. Для гурту, який пройшов шлях від південного гаражного року до міжнародного стадіонного успіху, така робота може стати можливістю переосмислити власну історію та продемонструвати більш особисту сторону творчості.

Кому може сподобатися: прихильникам інструментального року, віртуозних гітарних партій, мелодійних соло та класичного хард-року. Також це цікавий реліз для тих, хто стежить за сольними роботами Satriani й Vai.

Joe Satriani та Steve Vai — два видатні гітаристи, чия багаторічна дружба й музичні перетини нарешті переросли в повноформатний студійний альбом. Хоча обидва музиканти давно працюють із віртуозною інструментальною музикою та неодноразово виступали разом у межах G3, цей реліз дає їм можливість повноцінно поєднати власні творчі підходи. Альбом виріс із роботи над композиціями The Sea of Emotion, Pt. 1 і Pt. 2, а співпраця поступово розширилася до цілої платівки.

Матеріал обіцяє бути різноманітнішим за суто інструментальну демонстрацію гітарної техніки. Тут є прямолінійний рок-н-рол у Mayhem і Bronco Freight Train, похмуріші кінематографічні відтінки Old Sins Have Long Shadows, а також I Wanna Play My Guitar за участю Гленна Г’юза. Центральне місце займає тричастинна композиція The Sea of Emotion, яка відсилає до юності музикантів і їхніх перших спільних музичних мрій. До запису долучилася велика команда досвідчених басистів і барабанщиків, а продюсером та клавішником став Ерік Кодьє.

Кому може сподобатися: шанувальникам La Roux, Robyn, Goldfrapp, Ladytron і ранніх робіт CHVRCHES. Альбом варто спробувати тим, хто любить синтезаторну музику з виразними мелодіями, холодною електронною естетикою та особистими текстами.

“Old Flames” — четвертий студійний альбом британської електропоп-артистки La Roux, справжнє ім’я якої — Elly Jackson. Платівка виходить 6 листопада на Vertigo/Casablanca і стане її першою повноформатною роботою після Supervision (2020). Особливий інтерес викликає те, що Jackson самостійно написала, спродюсувала й аранжувала весь матеріал, зосередившись на особистих переживаннях, складних стосунках та пошуку власної ідентичності.

Одним із ключових синглів став “Cabin Fever“, який демонструє повернення до впізнаваної естетики La Roux: холодних синтезаторів, чітких електронних ритмів і характерного вокалу. Водночас нова платівка має більш особистий підтекст. У її основі — роздуми про завершення тривалих стосунків, самотність, залежність і суперечності між приватним життям та публічним образом. Тому “Old Flames” може виявитися не просто поверненням до електропопу початку 2010-х, а спробою переосмислити цей стиль через досвід дорослішання.

Кому може сподобатися: слухачам Rex Orange County, Frank Ocean, Steve Lacy, Daniel Caesar, Mac DeMarco та раннього Tame Impala. Це хороший вибір для тих, хто любить невимушений інді-поп, соулові гармонії та пісні, які звучать легко, але торкаються особистих і часом непростих тем.

“Dream Fatigue” — новий студійний альбом британського музиканта Rex Orange County, який виходить 6 листопада. Платівка міститиме 12 композицій і продовжить його дослідження меж між інді-попом, соулом та традиційним авторським написанням пісень. Після успіху “Apricot Princess“, “Pony” та “Who Cares?” артист поступово сформував власний стиль, у якому прості на перший погляд мелодії поєднуються з відвертими текстами про дорослішання, стосунки й невпевненість у собі. Офіційний опис нового альбому характеризує його як найбільш упевнену роботу музиканта на цей момент.

Окремої уваги заслуговує список запрошених артистів: до запису долучилися Daniel Caesar, Mustafa та Brendan Yates із Turnstile. Така комбінація натякає на ширшу музичну палітру, ніж можна очікувати від традиційного інді-поп-релізу. Замість різкої зміни стилю Rex Orange County, схоже, прагне розширити власне звучання, зберігаючи м’які мелодії, характерну вокальну манеру та емоційну безпосередність. Контраст між його камерним авторським підходом і участю музикантів із різних сцен може стати однією з головних переваг платівки.

Кому може сподобатися: прихильникам FKA twigs, Arca, Charli XCX, Sega Bodega та сучасної британської клубної сцени. Особливо цікавим реліз буде слухачам, які люблять експериментальний поп, нестандартний саунд-дизайн і музику, що балансує між танцювальністю та авангардом.

“SWALLOW!” — другий студійний альбом британської артистки Shygirl, який виходить 6 листопада на лейблі Because Music. Це її перша повноформатна робота за чотири роки після дебютного альбому “Nymph” (2022), який продемонстрував уміння артистки поєднувати клубну електроніку, експериментальний поп і деконструйовані ритми. Новий реліз створювався в період особистих змін: закоханості, глибшого самопізнання та переосмислення власних бажань. Уже сама ця передумова робить платівку цікавою для тих, хто стежить за розвитком британської експериментальної попсцени.

Перший сингл “Lucky (Hymn)” присвячений відчуттю внутрішнього зростання та прийняття себе. Музично Shygirl продовжує працювати з електронними текстурами, клубними ритмами та нестандартною вокальною подачею, але цього разу в центрі уваги опиняється не лише провокативний образ артистки, а й емоційна відкритість. Альбом може стати важливою роботою для сучасного альтернативного попу, у якому танцювальна музика використовується як інструмент дослідження особистості.

Кому може сподобатися: фанатам Django Django, Franz Ferdinand, Hot Chip, Tame Impala та Unknown Mortal Orchestra. Альбом варто послухати тим, хто любить психоделічний інді-рок, електронні експерименти й музику з незвичайною атмосферою, але не хоче обмежуватися суто танцювальним або гітарним звучанням.

“Doveland” — шостий студійний альбом британського гурту Django Django, який виходить 6 листопада. Назва походить від міської легенди про нібито зникле місто на Середньому Заході США, якого немає на картах, але деякі люди стверджують, що колись там жили. Цей образ неможливого місця став відправною точкою для концепції платівки, присвяченої пам’яті, втраті та крихкості людських зв’язків. Під час роботи музиканти відійшли від постійних жанрових експериментів попередніх альбомів, прагнучи створити більш зосереджену та особисту роботу.

Запис проходив у німецькій сільській місцевості за участю продюсера Nick McCarthy, відомого роботою з Franz Ferdinand, та композиторки й продюсерки Polly Ester. До альбому увійдуть 12 треків, у яких гурт продовжує поєднувати альтернативний рок, психоделію, синтезатори й електронні ритми. Проте цього разу музична різноманітність підпорядкована більш цілісній емоційній концепції. “Doveland” може стати однією з найцікавіших робіт гурту саме завдяки поєднанню його експериментального характеру з більш особистою тематикою.

Кому може сподобатися: шанувальникам Hatebreed, Terror, Madball, Biohazard і важкого хардкору з виразним металевим звучанням.

Hatebreed повертаються з дев’ятим повноформатним альбомом — першим після “Weight of the False Self ” 2020 року. Платівку спродюсував давній партнер гурту Кріс «Zeuss» Гарріс, який добре знає, як підкреслити їхню суміш хардкорної агресії та металевої важкості. Для колективу це важливе повернення після шестирічної перерви між студійними альбомами.

Hatebreed традиційно працюють із музикою, що спирається на масивні гітарні рифи, різкі барабанні партії та вокал Джеймі Джасти, який звучить як заклик до боротьби. У коментарях гурту до нового матеріалу наголошується на спробі відобразити сучасний світ, у якому інформаційне перевантаження, емоційне притуплення й нетерпимість стали повсякденними явищами. Це робить “Fatal Paradox” потенційно актуальним продовженням їхньої традиції музики про стійкість, внутрішню силу та протистояння труднощам.

Кому може сподобатися: прихильникам U2, The Killers, Coldplay, Simple Minds і масштабного альтернативного року. Альбом особливо варто рекомендувати тим, хто чекав на повернення гурту з новими піснями та цікавиться тим, як одна з найвпливовіших рок-груп світу переосмислює власне звучання через пів століття після створення.

“Carnaval De Luz” — шістнадцятий студійний альбом U2 і перша повноформатна робота з новим матеріалом за дев’ять років після “Songs of Experience” (2017). Платівка виходить 13 листопада на Island Records у рік, коли гурт відзначає 50-річчя свого заснування. Продюсером став Jacknife Lee, який раніше працював із багатьма відомими артистами альтернативної та електронної сцени. Сам факт повернення U2 після настільки тривалої перерви робить альбом одним із найпомітніших рокових релізів місяця.

До стандартного видання увійдуть 12 композицій, серед яких уже представлені “Silencio” та “Street of Dreams”. Особливо інтригує список гостей: у “The Mirror Maker” бере участь Rosalía, а в “Torn” — Dolly Parton. Це незвичайне поєднання артистів із різних музичних світів, яке може свідчити про прагнення U2 розширити традиційне рокове звучання. Назви інших композицій, зокрема “If the World Is at War We Better Not Be” та “The Greatest Show on Earth”, натякають на збереження соціальної тематики й масштабного підходу до написання пісень, хоча остаточну оцінку музичного напрямку можна буде зробити після виходу альбому.

Кому може сподобатися: шанувальникам Royal Blood, Queens of the Stone Age, Death From Above 1979, Highly Suspect і ранніх Muse. Це реліз для тих, хто любить важкий альтернативний рок без надмірної складності, але з потужним ритмом, виразними рифами та щільним звучанням.

“Dead Company” — п’ятий студійний альбом британського рок-дуету Royal Blood, який виходить у листопаді 2026 року. Після “Back to the Water Below” (2023) музиканти Mike Kerr і Ben Thatcher повернулися до студії з наміром працювати без жорстких дедлайнів і зовнішніх обмежень. Альбом вони спродюсували самостійно, прагнучи зберегти максимально сире, живе та фізично відчутне звучання. Для гурту, який побудував свою репутацію на потужному звуці бас-гітари, барабанів і мінімалістичному складі, це можливість ще раз дослідити, наскільки масштабною може бути музика, створена лише двома виконавцями.

Назва “Dead Company” натякає на темніший і більш напружений настрій, хоча основна ідея релізу полягає не стільки в зміні стилю, скільки в поверненні до первісної енергії дуету. Royal Blood завжди вміли перетворювати мінімум інструментів на масивне рокове звучання, використовуючи перевантаження, октавні ефекти та ритмічну взаємодію. Тому від нового альбому варто очікувати щільних рифів, виразної басової лінії та композицій, розрахованих на гучне прослуховування.

Кому може сподобатися: фанатам DOWN, Pantera, Corrosion of Conformity, Crowbar, Eyehategod і важкого південного року. Альбом особливо рекомендований тим, хто любить повільні грувові рифи, похмуру блюзову атмосферу та музику, яка робить ставку на вагу й текстуру звучання, а не на швидкість.

“Volume V” — новий студійний альбом американського гурту DOWN, який виходить 20 листопада на Nuclear Blast Records. Це перша повноформатна робота колективу з часів “Down III: Over the Under” (2007), що робить реліз особливо важливим для шанувальників південного важкого року. У складі гурту — вокаліст Philip H. Anselmo, гітаристи Pepper Keenan і Kirk Windstein, барабанщик Jimmy Bower та басист Pat Bruders. Музиканти продовжують традицію, яку сформували ще на дебютному NOLA: поєднання важких рифів, блюзових інтонацій і повільних, майже гіпнотичних ритмів.

Альбом міститиме десять основних композицій, серед яких “The Myth”, “Blood Oath”, “Turn Out the Lights” і “Merciful Fate” за участю King Diamond. Уже представлені матеріали демонструють характерне для DOWN звучання: масивні гітари, болотяну блюзову атмосферу, грув і хрипкий вокал Anselmo. Участь King Diamond додає особливого інтересу “Merciful Fate”, адже зустріч двох настільки впізнаваних голосів важкої сцени — рідкісна подія сама по собі. “Volume V” навряд чи буде спробою радикально змінити стиль; радше це повернення до музичних принципів, завдяки яким DOWN здобули культовий статус.

Кому може сподобатися: шанувальникам Trivium, Bullet for My Valentine, Machine Head, Killswitch Engage та сучасного мелодійного металу з поєднанням важких рифів і виразних приспівів.

«Crown in the Grave» — одинадцятий студійний альбом американського метал-гурту Trivium, який вийде на лейблі Roadrunner Records. Платівка продовжує історію колективу, що прагне поєднати характерні для себе важкі рифи, технічні гітарні партії та мелодійні приспіви з новими творчими ідеями. За словами басиста Паоло Греголетто, гурт шукав баланс між власним упізнаваним звучанням і бажанням представити його по-новому. Важливим джерелом натхнення стала японська кінематографічна культура, зокрема фільми жахів 1950–1970-х років і стрічка Акіри Куросави «Трон у крові» (Throne of Blood), що переосмислює сюжет «Макбета». Ці впливи сформували похмуру, примарну атмосферу альбому, яка простежується в музиці, текстах і візуальному оформленні.

За звучанням платівка обіцяє поєднати агресивність сучасного металу з мелодійністю та складними гітарними аранжуваннями, характерними для Trivium. Альбом записували у власній студії гурту The Hangar в Орландо; продюсером виступив Джош Вілбур, а зведенням займався Якоб Гансен. Це перша повноформатна робота Trivium за участю барабанщика Алекса Рюдінгера. До платівки увійдуть 12 композицій, серед яких «Jorōgumo», «The Terror», «The Haunting Never Ends», «Paradise of Sinners» і «Serpent in the Flame».

Кому може сподобатися: прихильникам Björk, Kate Bush, Laurie Anderson, сучасної камерної музики та експериментального вокалу. Це особливо вдалий вибір для тих, хто любить уважно слухати аранжування, досліджувати незвичайні вокальні текстури й відкривати знайомі композиції в зовсім іншому контексті.

“Björk Orkestral With The Hamrahlíð Choir” — концертний альбом ісландської артистки Björk, який отримує міжнародний фізичний реліз 27 листопада. Запис зроблено під час виступу в концертному залі Harpa в Рейк’явіку 24 жовтня 2021 року в межах серії концертів Björk Orkestral. У проєкті взяв участь 50-голосий Hamrahlíð Choir під керівництвом Þorgerður Ingólfsdóttir, а музичний директор Bergur Þórisson відповідав за орган та електронні інструменти. Альбом стане особливою можливістю почути музику Björk у форматі, де головними інструментами стають голоси, хорові текстури й оркестрові аранжування.

Програма містить 11 композицій, значна частина яких походить з альбому “Medúlla” (2004), де Björk уже досліджувала можливості людського голосу як основного музичного матеріалу. У нових концертних версіях знайомі пісні отримують інший масштаб: багатоголосся та акустичні інструменти розкривають деталі, які в студійних записах могли губитися серед електронних шарів. Серед композицій — “Hidden Place”, “Unravel”, “Who Is It” та “New World”. Важливо, що цей реліз не є новим студійним альбомом, а документує концертне переосмислення вже відомого матеріалу. Фізичне видання включатиме LP, CD, Blu-ray і DVD.

Кому може сподобатися: прихильникам сольної творчості Gabriel, Genesis періоду прогресивного року, концептуальної попмузики та альбомів, що поєднують особисту лірику із соціальними й філософськими темами.

Peter Gabriel завершує масштабний творчий проєкт альбомом “o/i“, який продовжує і водночас віддзеркалює ідеї платівки “i/o” 2023 року. Протягом 2026 року музикант випускав нові композиції відповідно до повного місяця, поступово відкриваючи слухачам майбутній альбом. У фінальній версії буде 13 треків, а сам Gabriel описує “o/i” як частину спільного задуму з i/o, що охоплює загалом 25 композицій.

Тематично музикант знову звертається до взаємодії людини з природою, плину часу та впливу технологій на наше життя. Особливу увагу він приділяє майбутнім змінам, пов’язаним зі штучним інтелектом, квантовими обчисленнями та інтерфейсами мозок-комп’ютер. Як і в попередньому проєкті, композиції отримують два варіанти мікшування: Bright-Side від Марка «Spike» Стента та Dark-Side від Тчада Блейка. Такий підхід дає змогу по-різному розкрити ту саму музичну основу.