asauldm | Music

Nightmare Tripping — п’ятий студійний альбом британського гурту Don Broco, випущений 27 березня 2026 року на Fearless Records. Це перша платівка гурту після Amazing Things (2021) і, за задумом самих музикантів, їхня найважча робота на сьогодні. Альбом містить 11 композицій і триває приблизно 42 хвилини.

Новий, важчий Don Broco

На Nightmare Tripping Don Broco свідомо відсунули убік легшу, фанкову та грайливу сторону свого попереднього матеріалу й зробили ставку на важкі down-tuned гітари, nu-metal, metalcore, електроніку та агресивний вокал. Водночас фірмові контрасти гурту нікуди не зникли: важкі куплети можуть несподівано переходити у величезний мелодійний приспів, синтезатори — у металевий breakdown, а серйозна лірика — у майже абсурдний музичний момент.

Концептуально альбом пов’язаний із відчуттям нічного жаху та sleep paralysis — стану, коли людина не до кінця розуміє, що є реальністю, а що відбувається лише у її свідомості. Ця ідея відображається не стільки в сюжетах пісень, скільки в самій музиці: композиції постійно змінюють настрій, переходячи від мелодійних і майже поп-моментів до раптових стін важкого звуку.

Головні композиції

• “Cellophane” — перший сингл альбому, представлений ще в липні 2025 року. Він став першим сигналом нового напряму Don Broco: важкі гітари й потужна ритм-секція поєднуються з характерним для гурту мелодійним вокалом.
• “Disappear” — більш електронний трек із великим sing-along-приспівом. Тут особливо добре чути зв’язок між старим Don Broco та новим, важчим звучанням: синтезатори й попова мелодика залишаються, але їх оточує значно масивніший instrumental.
• “Somersaults” — одна з композицій, яка нагадує про класичний Don Broco. Грув, мелодійні гітари, вокальні гармонії та емоційний приспів роблять її своєрідним містком між Amazing Things та новою ерою гурту.
• “Nightmare Tripping” — титульний трек за участю Nickelback. Це, мабуть, найбільш резонансна колаборація альбому. Роб Даміані та Chad Kroeger ділять вокальні партії, а композиція поєднує важкий риф, електронну обробку, screaming і надзвичайно заразливий приспів. Для частини оглядачів саме ця пісня демонструє, наскільки далеко Don Broco готові зайти у змішуванні жанрів.
• “Ghost In The Night” — головний перепочинок після важкого початку платівки. Це розгорнута рок-балада з атмосферною мелодією, яка дозволяє голосу Даміані вийти на перший план. Kerrang! особливо відзначив композицію як необхідну паузу серед загальної звукової атаки альбому.
• “True Believers” за участю Sam Carter з Architects — один із найагресивніших треків. Тут Don Broco максимально наближаються до metalcore: scream-вокал, важкі breakdowns і симфонічні елементи створюють масштабну композицію, очевидно розраховану на виконання перед великою фестивальною аудиторією.
• “Euphoria” — один із найбільш експериментальних треків. Електроніка, важкий грув і майже танцювальний приспів створюють характерне для Don Broco зіткнення абсолютно різних стилів. Саме ця композиція добре демонструє як сильну, так і суперечливу сторону альбому.

Сприйняття

Професійна реакція на Nightmare Tripping загалом позитивна, але далеко не одностайна.

Kerrang! поставив альбому 4/5, високо оцінивши сміливість гурту та його здатність постійно змінюватися. На думку видання, це більш темний, насичений і амбітний Don Broco, а такі композиції, як True Believers, Ghost In The Night та Euphoria, демонструють широкий діапазон гурту.

Інші оглядачі також позитивно сприйняли різноманітність. When the Horn Blows відзначає, що Don Broco можуть протягом кількох хвилин переходити від R&B-впливів у Somersaults до nu-metal та електронного року, не втрачаючи власної ідентичності.

Але саме надмірна важкість стала головним предметом критики. The Soundboard вважає, що масивні nu-metal-рифи часто приглушують басові партії Tom Doyle і позбавляють гурт тієї рухливості та грайливості, яка була його сильною стороною раніше. На думку автора, Don Broco стали важчими, але водночас частково втратили свою унікальність.

Схожу думку висловив Punktastic: більш темний і серйозний матеріал працює, але разом із ним зникає значна частина тієї легкості та химерності, яка свого часу відрізняла Don Broco від інших британських рок-гуртів.

Загальний підсумок

Nightmare Tripping — це свідомо важчий, темніший і більш агресивний Don Broco, який намагається поєднати nu-metal та metalcore із синтезаторами, поп-мелодіями й фірмовою ексцентричністю гурту. Його найбільша перевага — сміливість і різноманітність: від Ghost In The Night до нищівного True Believers та дивного, але напрочуд заразливого Nightmare Tripping із Nickelback. Водночас постійна ставка на важкість іноді робить альбом менш рухливим і менш унікальним, ніж найкращі роботи гурту.

У результаті це цікавий перезапуск Don Broco, який, однак, може розділити давніх фанатів: прихильники важчої сторони гурту, ймовірно, будуть задоволені, тоді як ті, хто найбільше цінував гумор, фанкові груви та експериментальну легкість раннього Don Broco, можуть сумувати за старим звучанням.

Кому може сподобатися: шанувальникам Bring Me the Horizon, Architects, Enter Shikari, Bad Omens, Sleep Token та сучасного nu-metal/alternative metal.