“Cursum Perficio” — дванадцятий студійний альбом американського треш-метал гурту Anthrax, випущений 18 вересня 2026 року на Megaforce Records у США та Nuclear Blast Records у Європі. Це перший повноформатний альбом гурту за десять років після “For All Kings” (2016) і найдовша перерва між студійними релізами в історії Anthrax.
Платівка складається з 11 композицій і триває приблизно 54 хвилини. У ній Anthrax поєднують класичний треш-метал, важкий хеві-метал, мелодійні приспіви та дещо експериментальніші елементи. Особливо помітні контрасти між стрімкими трешевими композиціями та атмосферними, розгорнутими фрагментами.
Десять років очікування
Попередній студійний альбом Anthrax, “For All Kings”, вийшов у 2016 році. Після нього гурт продовжував активно гастролювати, але створення наступної платівки неодноразово відкладалося.
Початкові плани передбачали роботу над новим матеріалом ще у 2020 році, однак пандемія COVID-19 змінила графік. За словами Scott Ian, після вимушеної паузи музикантам було особливо важливо знову опинитися разом у репетиційній та студійній кімнаті. Саме це відчуття повернення до нормального життя стало одним із емоційних факторів нового альбому.
Основна робота над матеріалом розгорнулася у Studio 606 у Лос-Анджелесі, студії, пов’язаній із Dave Grohl та Foo Fighters. Продюсерами виступили Jay Ruston та Anthrax.
Хоча альбом формувався багато років, Anthrax не намагалися просто швидко зібрати нову платівку з уже готових ідей. Барабанщик Charlie Benante, який традиційно є одним із головних авторів музики гурту, розповідав, що дуже прискіпливо працював над композиціями ще на етапі демозаписів.
Що означає “Cursum Perficio”
Назва альбому походить із латинської фрази “Cursum Perficio”, яку можна передати як «я завершую свій шлях», «мій шлях завершено» або «я довів свою подорож до кінця».
Через таку назву альбом одразу викликав припущення, що Anthrax можуть готуватися до завершення кар’єри.
Однак Charlie Benante спеціально пояснив, що гурт не оголошував “Cursum Perficio” останнім альбомом. Фраза для нього означає радше завершення певного етапу та усвідомлення того, що Anthrax уже пройшли величезний творчий шлях.
Ідея назви прийшла Бенанте під час перегляду документального фільму про Marilyn Monroe. Він побачив напис “Cursum Perficio” на плитці в її останньому будинку й зацікавився значенням латинської фрази. Вона настільки добре відповідала ситуації Anthrax після десятиліть кар’єри та десяти років без нового альбому, що музикант запропонував її як назву платівки.
Тому назву можна сприймати не буквально як прощання, а як підсумок пройденого шляху.
Концепція та атмосфера альбому
У “Cursum Perficio” відчувається подвійне прагнення Anthrax.
З одного боку, гурт добре усвідомлює власну історію. Тут є рифи та вокальні прийоми, які нагадують класичні альбоми епохи “Among the Living” і “Persistence of Time”.
З іншого — музиканти не намагаються зробити ще одну копію альбому 1980-х.
На платівці присутні:
- швидкий класичний thrash metal;
- важкі groove-рифи;
- великі мелодійні приспіви;
- атмосферні вступи;
- незвичні структури;
- елементи, близькі до black metal;
- експерименти з тембром гітар;
- різкі переходи між спокійними та екстремальними частинами.
Los Angeles Times окремо відзначив поєднання характерних для Anthrax рубаних рифів, потужного вокалу та ударних із більш незвичайними структурами, атмосферними ефектами та мінорними гітарними партіями.
Огляд пісень
1. “Persistence of Memory”
Короткий інструментальний вступ тривалістю трохи більше хвилини.
Назва очевидно перегукується з історією Anthrax та їхнім альбомом “Persistence of Time” (1990). Композиція не намагається бути повноцінною піснею, а створює атмосферний вступ до основної частини платівки.
Вона також тематично підкреслює ідею пам’яті та минулого — важливу для альбому, який багато в чому розмірковує про десятиліття історії гурту.
2. “The Long Goodbye”
Перший повноцінний трек платівки.
“The Long Goodbye” — більш середньотемпова композиція з потужним рифом і виразним вокальним хуком Joey Belladonna.
Назва ще більше підсилює загальне відчуття фінальності, яке створює “Cursum Perficio”, хоча музично пісня звучить не як прощання, а як впевнений старт.
Metal Hammer відзначив “The Long Goodbyes” серед композицій із найбільш сильними мелодіями на альбомі.
3. “It’s For the Kids”
Головний трешевий сингл альбому та одна з найбільш очевидних спроб Anthrax нагадати про своє класичне звучання.
Пісня швидка, агресивна та побудована навколо рифу, який легко уявити в концертному сеті гурту.
Назва має символічний характер: Anthrax присвячують композицію новому поколінню слухачів та своїй аудиторії, яка продовжує підтримувати гурт після десятиліть його існування.
Пісня також містить своєрідне посилання на ранню історію Anthrax і кліп “Madhouse” 1985 року.
Для першого синглу після десятирічної перерви вибір був максимально прямим: замість експериментальної композиції Anthrax представили слухачам швидкий треш у добре впізнаваному стилі.
4. “Everybody’s Got A Plan”
Третій сингл та одна з композицій, де Anthrax демонструють сучасніший бік свого звучання.
Пісня поєднує трешеві гітари з groove-елементами та масштабним приспівом.
Назва перегукується з відомою фразою боксера Mike Tyson про те, що кожен має план, доки не отримує удару.
Композиція добре показує, що “Cursum Perficio” не є виключно ностальгічним альбомом.
5. “The Edge of Perfection”
Одна з центральних композицій платівки та її найдовший трек — майже сім хвилин.
Пісня починається спокійними, майже атмосферними гітарами, після чого несподівано переходить у дуже агресивну секцію з blast beat, мінорною tremolo-гітарою та елементами, які нагадують black metal.
Пізніше композиція повертається до характерних для Anthrax рифів та великого мелодійного приспіву.
Саме цей контраст став одним із найбільш обговорюваних моментів альбому. Los Angeles Times назвав “The Edge of Perfection” найбільш виразним прикладом експериментального підходу Anthrax на платівці.
Metal Hammer також виділив композицію серед найцікавіших номерів альбому.
6. “Infectious”
Важкий трек із більш повільним і масивним рифом.
“Infectious” не намагається постійно тримати максимальну швидкість. Навпаки, композиція використовує вагу рифів та groove, створюючи контраст із попередньою “The Edge of Perfection”.
У другій частині пісні з’являється мелодійний вокальний фрагмент, який додає композиції ще один вимір.
7. “NYC 93”
Одна з найбільш ретроспективних композицій альбому.
Назва безпосередньо відсилає до Нью-Йорка та 1993 року — періоду, коли Anthrax уже були визнаними представниками американського металу, але перебували на важливому переході між різними етапами своєї кар’єри.
Музично “NYC 93” є досить прямолінійною композицією з акцентом на рифи та ритм-секцію.
Критики відзначали її як приклад того, як Anthrax використовують власне минуле без буквального копіювання старих альбомів.
8. “Cursum Perficio”
Заголовна композиція.
Тривалістю понад шість хвилин, вона є одним із найбільш масштабних треків альбому.
На відміну від швидких трешевих композицій, тут Anthrax дозволяють музиці розвиватися повільніше, використовуючи важкі рифи, атмосферні переходи та мелодійний вокал Joey Belladonna.
Саме в цій композиції назва альбому набуває найбільшого сенсу: після десятиліть кар’єри Anthrax дивляться назад на пройдений шлях, але водночас не звучать як гурт, який втратив інтерес до музики.
9. “T.O.M.B.”
“T.O.M.B.” — один із найважчих номерів другої половини альбому.
Композиція використовує масивний бас, важкі гітари та ритмічний groove. Вона звучить менш мелодійно, ніж кілька попередніх треків, і повертає платівку до більш прямолінійної металевої атаки.
Це одна з композицій, де особливо добре чути взаємодію Scott Ian, Jonathan Donais та Frank Bello.
10. “Watch It Go”
Один із найбільш динамічних треків альбому.
“Watch It Go” поєднує класичний треш із важким groove та несподіваними зупинками ритм-секції.
У композиції можна почути вплив різних поколінь важкого металу, але основа залишається абсолютно антраксівською.
Louder/Classic Rock відзначив у ній впливи Slayer та Metallica, а також різкі зміни ритму.
11. “My Victory”
Фінальна композиція “Cursum Perficio”.
“My Victory” завершує альбом не тихою баладою, а енергійним треком із виразною концертною атмосферою.
Це важливий вибір для платівки з назвою, яка натякає на завершення. Anthrax фактично закінчують “Cursum Perficio” не відчуттям поразки чи зникнення, а твердженням про власну перемогу.
Rockpit назвав “My Victory” moshpit-орієнтованим фіналом, який логічно завершує платівку.
Склад Anthrax
На “Cursum Perficio” виступає склад:
- Joey Belladonna — вокал;
- Scott Ian — гітара;
- Jonathan Donais — гітара;
- Frank Bello — бас;
- Charlie Benante — ударні.
Цей склад є особливо важливим для історії Anthrax: Belladonna представляє класичну вокальну еру гурту, тоді як Ian, Bello та Benante залишаються центральними учасниками його історії. Jonathan Donais продовжує виконувати роль другого гітариста.
Робота Charlie Benante
Однією з важливих особливостей “Cursum Perficio” є роль Charlie Benante як композитора.
Бенанте багато років створював значну частину рифів Anthrax, часто використовуючи гітару, хоча для широкої аудиторії він передусім відомий як барабанщик.
В інтерв’ю Guitar World він розповів про складності, пов’язані з визнанням його ролі у написанні рифів, і про те, наскільки важливим для нього залишається процес створення гітарної музики.
Цю роботу добре чути на “Cursum Perficio”: альбом дуже riff-centric, а барабани та гітари часто працюють як єдина ритмічна конструкція.
Сприйняття критиками
Перші професійні рецензії після виходу “Cursum Perficio” демонструють позитивну, але не одностайну реакцію.
Metal Hammer поставив альбому 5/7, відзначивши сильні мелодії, свіжість та різноманітність матеріалу. Окремо видання виділило “The Long Goodbyes”, “The Edge of Perfection”, “NYC 93” та “Watch It Go”. Водночас рецензент зазначив, що платівці бракує безумовного хіта.
Classic Rock / Louder назвав альбом різноманітним і місцями експериментальним. Рецензія особливо відзначає “It’s For the Kids”, “The Edge of Perfection” та “Watch It Go”, але вважає, що платівка не зовсім досягає масштабу грандіозного фіналу, якого можна було б очікувати від альбому з таким символічним заголовком.
Devolution Magazine сприйняв альбом значно позитивніше: рецензент наголосив на енергії, різноманітності та сучасному розвитку пісенного стилю Anthrax, назвавши “Cursum Perficio” радше «джерелом молодості», ніж фіналом.
The Rockpit оцінив платівку у 8,5/10, особливо відзначивши те, що Anthrax не перетворили альбом на музейну реконструкцію власного минулого.
MetalFan.nl поставив 70/100. Рецензент позитивно оцінив “It’s For The Kids”, “Everybody’s Got A Plan”, “The Edge Of Perfection”, “Infectious” та “NYC 93”, але вважав, що деяким іншим композиціям бракує запам’ятовуваності, а щільний продакшн не завжди допомагає матеріалу.
Отже, головна дискусія навколо “Cursum Perficio” полягає не в тому, чи залишилися Anthrax технічно сильним гуртом, а в тому, наскільки вдало вони поєднали класичний треш із більш експериментальними композиційними рішеннями.
Сприйняття слухачами
Для давніх прихильників Anthrax найбільш очевидною точкою входу стали “It’s For the Kids”, “NYC 93” та “Watch It Go” — композиції, де особливо сильно відчувається класичний характер гурту.
Водночас “The Edge of Perfection” показала інший напрямок: використання blast beat, атмосферних гітар та black metal-відтінків викликало помітно різні реакції. Частина рецензентів сприйняла цей експеримент як свіжий крок, тоді як інші вважали його менш органічним.
Таким чином, “Cursum Perficio” не є альбомом, який однаково працює для всіх прихильників Anthrax. Він одночасно містить матеріал для шанувальників класичного трешу та композиції, які виходять за межі звичної формули гурту.
Підсумок
“Cursum Perficio” — це не спроба Anthrax повторити “Among the Living” або “Persistence of Time”. Платівка використовує класичний трешевий фундамент гурту, але дозволяє собі більш широкі композиційні та атмосферні експерименти.
Найбільш традиційні моменти представлені “It’s For the Kids”, “NYC 93” та “Watch It Go”, тоді як “The Edge of Perfection” демонструє готовність Anthrax виходити за межі звичної формули.
Символічно, що альбом із назвою «мій шлях завершено» звучить не як спроба підбити риску під усією історією Anthrax, а як результат усвідомлення цієї історії. За десять років після “For All Kings” гурт повернувся з платівкою, яка одночасно дивиться назад і вперед.
Саме тому “Cursum Perficio” цікаво сприймати не як прощання, а як підсумок одного великого етапу Anthrax — із можливістю продовження шляху.
![ONE OK ROCK – C.U.R.I.O.S.I.T.Y. [DETOX JAPAN TOUR 2025 AT NISSAN STADIUM]](https://asauldm.com/wp-content/uploads/2026/08/one-ok-rock-c-u-r-i-o-s-i-t-y-detox-japan-tour-2025-at-nissan-stadium-150x150.jpg)
