asauldm | Music

“The WOW! Signal” — десятий студійний альбом британського гурту Muse, випущений 26 червня 2026 року на Warner Records. Це перший альбом гурту після “Will of the People” (2022) і водночас помітна спроба повернутися до тієї масштабної, гітарної та прогресивної формули, яка зробила Muse одним із найвідоміших рок-гуртів 2000-х. Альбом триває близько 45 хвилин.

Концепція та назва

Назва “The WOW! Signal” відсилає до знаменитого “Wow! signal” — загадкового радіосигналу, зафіксованого в 1977 році радіотелескопом Big Ear Університету штату Огайо. Сигнал тривав приблизно 72 секунди, більше ніколи не повторився і протягом десятиліть залишався одним із найвідоміших можливих свідчень загадкового космічного явища.

Ця тема ідеально відповідає давньому захопленню Matt Bellamy космосом, науковою фантастикою, теоріями змови та питанням про місце людини у Всесвіті. Однак на новій платівці космічна тематика часто працює ще й як метафора людських стосунків, самотності та втрати.

Повернення до класичного Muse

Після неоднозначно сприйнятих “Simulation Theory” (2018) та “Will of the People” (2022) гурт цього разу свідомо звернувся до елементів власного минулого.

У музиці особливо відчутні відлуння “Black Holes and Revelations“, “Origin of Symmetry” та “The Resistance“: важкі гітарні рифи, фальцет Bellamy, драматичні синтезатори, оркестрові аранжування та масштабні кульмінації знову знаходяться в центрі композицій.

Але це не буквальне повернення у 2000-ті. Muse додають French house, disco, electronic rock, prog metal і навіть елементи класичної музики. The Guardian особливо відзначає вплив “Discovery” гурту Daft Punk на окремі композиції.

Головні композиції

• “The Dark Forest” — масштабний відкривальний трек, який одразу демонструє новий підхід. Тут одночасно з’являються хор, оркестр, електронний бас, прогресивні гітарні партії та майже кінематографічна драматургія. Це одна з найбільш «типових для Muse» композицій альбому — у хорошому й поганому сенсі.
• “Cryogen” — один із найбільш очевидних реверансів до класичного Muse. Fuzz-гітара та структура пісні нагадують період “Origin of Symmetry” / “Absolution“, але композиція отримує сучасніший metal-відтінок. Серед слухачів її часто називають одним із найкращих треків альбому.
• “Unravelling” — більш особиста композиція, пов’язана з темами відчуження, недовіри та розпаду стосунків. Потужний приспів і драматична вокальна подача Bellamy роблять її одним із найбільш емоційних моментів платівки.
• “Nightshift Superstar” — одна з найбільш несподіваних пісень. Muse використовують French disco/electro-funk, додаючи до нього характерні гітарні соло та масивний рок-продакшн. Для частини слухачів це один із найсвіжіших експериментів альбому; інші вважають його надто вимушеним.
• “Hush” — колаборація з Ellie Goulding. Пісня поєднує поп-мелодику з важчим електронно-роковим звучанням. Її поява могла б здатися несподіваною для старих фанатів Muse, але композиція залишається впізнаваною завдяки драматичному приспіву та гітарній роботі.
• “Shimmering Scars” — одна з найбільш спокійних композицій. За масштабною космічною оболонкою ховається фактично піаністична балада про біль і втрату. Саме тут космічна образність альбому найбільш очевидно перетворюється на метафору особистої трагедії.
• “Space Debris” — фінальна композиція, яка йде всупереч традиції Muse завершувати альбоми максимально масштабним рок-епосом. Це тихий, емоційний номер, у якому Bellamy використовує космічні образи для розповіді про розпад стосунків. Деяким слухачам такий фінал здається надто стриманим, але інші вважають його одним із найсильніших моментів платівки.

Особистий аспект

Попри космічну та науково-фантастичну оболонку, “The WOW! Signal “виявився одним із найбільш особистих альбомів Bellamy.

Частина матеріалу була написана на тлі серйозних змін у його особистому житті та розпаду шлюбу. Через це теми космічної ізоляції, втрати зв’язку, холодності та пошуку іншого світу набувають подвійного значення. Деякі слухачі відзначають, що саме знання цього контексту дозволяє краще зрозуміти лірику альбому.

Сприйняття критиками

Реакція професійної преси загалом позитивна, хоча альбом явно розділив критиків.

На Metacritic “The WOW! Signal” отримав 66/100 на основі 13 професійних рецензій: 9 позитивних, 3 змішані та 1 негативна.

Особливо позитивно платівку сприйняли NME, який назвав її найкращим альбомом Muse за останні 20 років і відзначив повернення до ранньої музичної енергії, та Kerrang!, який оцінив масштаб, амбіційність і відверту театральність гурту.

AllMusic також вважає “The WOW! Signal” найбільш цілісним альбомом Muse з часів “Black Holes and Revelations“ / “The Resistance“, підкреслюючи, що цього разу гурт не просто копіює власні старі хіти, а використовує знайомі елементи для створення більш цілісного матеріалу.

Водночас Pitchfork був значно критичнішим — 4,5/10. Основна претензія полягає в тому, що Muse знову намагаються одночасно бути надзвичайно великими, прогресивними, поповими та експериментальними, через що окремі композиції здаються перевантаженими.

Загальний підсумок

“The WOW! Signal” — це, мабуть, найбільш переконлива спроба Muse за останні роки повернутися до власної музичної сутності, не відмовляючись від експериментів. Гурт знову звучить масштабно, театрально й трохи абсурдно — з оркестрами, хорами, прогресивними рифами, електронікою та космічною тематикою.

Але головна відмінність від попередніх робіт полягає в тому, що за всією цією грандіозністю відчувається більш людська та особиста історія. Космос тут не лише про прибульців і загадкові сигнали — він стає метафорою віддалення між людьми.

Тому “The WOW! Signal” можна сприймати як повернення Muse до форми без буквального повернення в минуле. Для одних слухачів це найкращий альбом гурту за 15–20 років; для інших — черговий приклад того, як Muse перевантажують хороші ідеї зайвою помпезністю. Але навіть негативно налаштовані критики визнають, що на платівці є моменти, коли старий творчий вогонь гурту справді повертається.

Кому може сподобатися

Шанувальникам Muse періоду “Origin of Symmetry“ / “Absolution“ / “Black Holes and Revelations“, а також прихильникам Queen, Radiohead, Royal Blood, Depeche Mode, Placebo, Nothing But Thieves та прогресивного альтернативного року. Особливо варто спробувати альбом тим, хто любить масштабний рок із симфонічними елементами, електронікою, sci-fi атмосферою та драматичним вокалом.